гасіння
ГАСІННЯ, я, с. Дія за знач. гасити. Підпаливши тонку стружку електрону, показують його горіння і застерігають учнів, що електрон може самозайматися і вибухати при гасінні водою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43); При наявності грунтової води в основі греблі дренажний туфяк служить засобом гасіння напору цієї води (Довідник сіль. будівельника, 1956, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гасіння | гасіння |
Родовий | гасіння | гасінь |
Давальний | гасінню | гасінням |
Знахідний | гасіння | гасіння |
Орудний | гасінням | гасіннями |
Місцевий | на/у гасінні | на/у гасіннях |
Кличний | гасіння | гасіння |