гвоздикові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гвоздикові | |
Родовий | гвоздикових | |
Давальний | гвоздиковим | |
Знахідний | гвоздикові | |
Орудний | гвоздиковими | |
Місцевий | на/у гвоздикових | |
Кличний | гвоздикові |
гвоздик
ГВОЗДИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до гвоздь 1. * У порівн. Кібчики, неначе гвоздикам прибиті, на однім місці махають крильцями, виглядаючи добичу (Стор., І, 1957, 333).
ГВОЗДИК, а, ч. (перев. мн.) (Tagetes erectus L.). Те саме, що повняк. На голову положили ще віночок.., що самі [дружки] зв'язали, то з жовтих гвоздиків та з ромену, та з різних цвітків (Кв.-Осн., II, 1956, 96); Гвоздиків пішлю Вам з Русова, з города моєї мами (Стеф., III, 1954, 237); * У порівн. Хлопець, як явір, чорнявий, гарний, як гвоздик (Н.-Лев., III, 1956, 315).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гвоздик | гвоздики |
Родовий | гвоздика | гвоздиків |
Давальний | гвоздикові, гвоздику | гвоздикам |
Знахідний | гвоздик | гвоздики |
Орудний | гвоздиком | гвоздиками |
Місцевий | на/у гвоздику | на/у гвоздиках |
Кличний | гвоздику | гвоздики |
гвоздиковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гвоздиковий | гвоздикова | гвоздикове | гвоздикові |
Родовий | гвоздикового | гвоздикової | гвоздикового | гвоздикових |
Давальний | гвоздиковому | гвоздиковій | гвоздиковому | гвоздиковим |
Знахідний | гвоздиковий, гвоздикового | гвоздикову | гвоздикове | гвоздикові, гвоздикових |
Орудний | гвоздиковим | гвоздиковою | гвоздиковим | гвоздиковими |
Місцевий | на/у гвоздиковому, гвоздиковім | на/у гвоздиковій | на/у гвоздиковому, гвоздиковім | на/у гвоздикових |