гвоздичка
ГВОЗДИЧКА 1, и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика1. Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові давіночки (Кобр., Вибр., 1954, 156); Он красуються в траві ромашки.., а он горять, наче живі вогники, пелюстки гвоздички (Шиян, Баланда, 1957, 125).
ГВОЗДИЧКА2, и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика2. Проміння од свічок.. вигравало в жовтій, чистій, як сльоза, горілці, заправленій пахучими корінцями, - бодяном,.. гвоздичками (Н.-Лев., І, 1956, 118).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гвоздичка | гвоздички |
Родовий | гвоздички | гвоздичок |
Давальний | гвоздичці | гвоздичкам |
Знахідний | гвоздичку | гвоздички |
Орудний | гвоздичкою | гвоздичками |
Місцевий | на/у гвоздичці | на/у гвоздичках |
Кличний | гвоздичко | гвоздички |