гейзер
ГЕЙЗЕР, а, ч. 1. Гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує. Чудовим є відкриття на Камчатці гейзерів, вперше виявлених в 1921 році на південь від Кроноцького озера (Видатні геогр. відкр.., 1955, 23); В районах загасаючої вулканічної діяльності дуже поширені гейзери (Наука.., 6, 1958, 57).
2. чого, перен. Фонтан чого-небудь. Дельфіни плескались, збивали на чорній воді гейзери світла (Л. Укр., III, 1952, 623); Важкі бризантні вибухи піднімали гейзери землі, димували розбиті склади (Довж., Зач. Десна, 1957, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гейзер | гейзери |
Родовий | гейзера | гейзерів |
Давальний | гейзерові, гейзеру | гейзерам |
Знахідний | гейзер | гейзери |
Орудний | гейзером | гейзерами |
Місцевий | на/у гейзері | на/у гейзерах |
Кличний | гейзере | гейзери |