геніальний
ГЕНІАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який в генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пушкін - геніальний російський поет, велика гордість і радість радянського народу (Вісник АН, 6, 1949, 68).
2. Властивий генію; творчо найдосконаліший. - Селекція - геніальне відкриття Мічуріна (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204); Жадобу творчості викликали у Мирного геніальні твори Т. Шевченка (Вісник АН, 5, 1949, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | геніальний | геніальна | геніальне | геніальні |
Родовий | геніального | геніальної | геніального | геніальних |
Давальний | геніальному | геніальній | геніальному | геніальним |
Знахідний | геніальний, геніального | геніальну | геніальне | геніальні, геніальних |
Орудний | геніальним | геніальною | геніальним | геніальними |
Місцевий | на/у геніальному, геніальнім | на/у геніальній | на/у геніальному, геніальнім | на/у геніальних |