герань
ГЕРАНЬ, і, ж. 1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Н.-Лев., IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, калачики; обмивали листочки (Шиян, Баланда, 1957, 76); // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева - багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колг. енц., І, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Ол. та ефір. культ., 1956, 318).
2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Рильський, Поеми, 1957, 181).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | герань | герані |
Родовий | герані | гераней |
Давальний | герані | гераням |
Знахідний | герань | герані |
Орудний | геранню | геранями |
Місцевий | на/у герані | на/у геранях |
Кличний | геране | герані |