героїзм
ГЕРОЇЗМ, у, ч. Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов'язку. В нас не було мети. Було завзяття, одвага, може навіть героїзм, і з нас було доволі (Л. Укр., І, 1951, 187); Як і в роки першої п'ятирічки, на відбудові ХТЗ робітники показали численні приклади трудового героїзму (Ком. Укр., 2, 1967, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | героїзм | героїзми |
Родовий | героїзму | героїзмів |
Давальний | героїзмові, героїзму | героїзмам |
Знахідний | героїзм | героїзми |
Орудний | героїзмом | героїзмами |
Місцевий | на/у героїзмі | на/у героїзмах |
Кличний | героїзме | героїзми |