гибель
ГИБЕЛЬ1, і, ж. 1. Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (Котл., І, 1952, 198).
2. чого, перен., розм. Велика кількість; сила-силенна, безліч. Усе цеє - сонце, голубий прозорий туман.. , дим, гибель димів кучерявих..- все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Григ., Вибр., 1959, 398).
До гибелі - те саме, що гибель1 2. - Скажи, що на шахтах їхнього брата до гибелі (Панч, Синів.., 1959, 9); - Толком доповідай: де, скільки [ворогів]? - До гибелі, до біса! - затанцював перед ним фронтовик на своїй дерев'янці (Гончар, Таврія.., 1957, 337).
ГИБЕЛЬ2, бля, ч., діал. Рубанок. Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних і гиблем на споєннях вигладжених ялиць (Фр., VI, 1951, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гибель | гибелі |
Родовий | гибелі | гибелей |
Давальний | гибелі | гибелям |
Знахідний | гибель | гибелі |
Орудний | гибеллю | гибелями |
Місцевий | на/у гибелі | на/у гибелях |
Кличний | гибеле | гибелі |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гибель | гиблі |
Родовий | гибля | гиблів |
Давальний | гиблеві, гиблю | гиблям |
Знахідний | гибель | гиблі |
Орудний | гиблем | гиблями |
Місцевий | на/у гиблі | на/у гиблях |
Кличний | гиблю | гиблі |