глумитися
ГЛУМИТИСЯ, млюся, мишся, мн. глумляться; недок., з кого-чого, над ким-чим. Зле висміювати; насміхатися. Самодержавство глумилось і знущалось з демократії, з народу, оскільки голос народу, голос демократії лунав у І Думі (Ленін, 16, 1949, 277); [Наталка:] Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? (Котл., II, 1953, 7); - Гей, пани! Лишайте штани та соліть п'яти, бо далеко вам втікати! - глумилися запорожці (Кач., Вибр., 1953, 30).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | глумлюся | глумимося |
2 особа | глумишся | глумитеся |
3 особа | глумиться | глумляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | глумитимуся | глумитимемося |
2 особа | глумитимешся | глумитиметеся |
3 особа | глумитиметься | глумитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | глумився | глумилися |
Жіночий рід | глумилася | |
Середній рід | глумилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | глумімося | |
2 особа | глумися | глуміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | глумлячись | |
Минулий час | глумившись |