глупий
ГЛУПИЙ, а, е, рідко. Нерозсудливий, нерозумний. Його жінка, глупе.. сотворіння, півдня сиділа на ганку спеціально для того, аби відбирати шану, бачити поклони і принижене згинання (Хотк., II, 1966, 117); - Лишім ту глупу суперечку, Доро... - обізвалася [мати] (Коб., III, 1956, 235): // Непродуманий. Я, здається, трохи глупий режим їди тримала під час першої половини нашої зими в Києві (Л. Укр., V, 1956, 154); // у знач. ім. глупий, пого, ч. Нерозсудлива, нерозумна людина. Кажуть, ніби в ступі їздить [яга] без коня... Мало чого глупі Плещуть навмання (Граб., І, 1959, 371); Прокажи, як мовлять українці, глупому молитву, то він рідного батька вилає нею (Ле, Україна, 1940, •132).
@ Глупа ніч (північ, осінь) - пізній час ночі, пізня осінь. Кажуть, що в глупу ніч буває.така година, коли засипає все на світі (Н.-Лев., І, 1956, 53); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (Граб., 1, 1959, 606); Одного разу, коли в селі стояла глупа осінь, по вулицях роз'їздили козаки і не можна було світити світла, він затривожився зовсім (Мик., II, 1957, 77).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | глупий | глупа | глупе | глупі |
Родовий | глупого | глупої | глупого | глупих |
Давальний | глупому | глупій | глупому | глупим |
Знахідний | глупий, глупого | глупу | глупе | глупі, глупих |
Орудний | глупим | глупою | глупим | глупими |
Місцевий | на/у глупому, глупім | на/у глупій | на/у глупому, глупім | на/у глупих |