глютамін
ГЛЮТАМІН, -у, ч. Амінокислота, що знаходиться у великій кількості у м'язах і використовується для синтезу білків клітин кістякової мускулатури; тому харчові добавки з глютаміном застосовуються культуристами і при різних дієтах, а також для профілактики втрати м'язової маси при таких захворюваннях, як злоякісні новоутворення та СНІД, після операцій і при тривалому постільному режимі; додатково глютамін застосовують також при лікуванні артритів, аутоімунних захворюваннях, фіброзах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, пептичних виразках, захворюваннях сполучної тканини; глютамин поліпшує діяльність мозку і тому застосовується при епілепсії, синдромі хронічної утоми, імпотенції, шизофренії і сенильної деменції; глютамін зменшує патологічну тягу до алкоголю, тому застосовується при лікуванні хронічного алкоголізму; міститься в багатьох продуктах як рослинного, так і тварини походження, але він легко знищується при нагріванні.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глютамін | глютаміни |
Родовий | глютаміну | глютамінів |
Давальний | глютамінові, глютаміну | глютамінам |
Знахідний | глютамін | глютаміни |
Орудний | глютаміном | глютамінами |
Місцевий | на/у глютаміні | на/у глютамінах |
Кличний | глютаміне | глютаміни |