гожість
ГОЖІСТЬ, жості, ж., рідко. Абстр. ім. до гожий 1, 3. Я бачив колгоспників, перед якими я внутрішньо шапку скидав і вклонявся їм до землі за гожість та благородство розуму, за величезну політичну грамотність, за повноту віддачі себе справі будівництва комунізму (Довж., III, 1960, 245); Міцним «горіхом» виявився головний «працівник» гідрошахти - гідромонітор, навіть не весь монітор, а його проточна частина, насадка, у формах котрої заховані всі секрети продуктивної та іншої гожості механізму (Рад. Укр., 25.VІІ 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гожість | гожості |
Родовий | гожості, гожости | гожостей |
Давальний | гожості | гожостям |
Знахідний | гожість | гожості |
Орудний | гожістю | гожостями |
Місцевий | на/у гожості | на/у гожостях |
Кличний | гожосте | гожості |