гойдалка
ГОЙДАЛКА, и, ж. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. - Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Л. Укр., III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Смолич, II, 1958, 41); * У порівн. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Н.-Лев., І, 1956, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гойдалка | гойдалки |
Родовий | гойдалки | гойдалок |
Давальний | гойдалці | гойдалкам |
Знахідний | гойдалку | гойдалки |
Орудний | гойдалкою | гойдалками |
Місцевий | на/у гойдалці | на/у гойдалках |
Кличний | гойдалко | гойдалки |