голуб
ГОЛУБ, а, ч. 1. Птах ряду голубоподібних з різнобарвним пір'ям та великим волом. По подвір'ю вітер грає, Голуб голуба ганяє (Гл.,Вибр., 1957,308); Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (Головко, І, 1957, 190);. * У порівн. Вони [Галя і Чіпка] справді - як ті голуби: де одно, там і друге (Мирний, II, 1954, 252).
Голуб миру - зображення білого голуба як символу миру. Голуби миру з'явилися в усіх куточках мартенівського цеху (Собко, Біле полум'я, 1952, 106).
2. розм. Пестливе називання чоловіка (перев. при звертанні). [Одарка:] Ти, певно, втомився, мій голубе? Ходи в хату, спочинеш... (Кроп., І, 1958, 60); [Романюк:] Дивись, голубе, щоб все було культурно (Корп., II, 1955, 196).
3. заст. Прикраса з паперу, воску або інших матеріалів, що має вигляд такої птиці. Перед образами висіли на шовковинках голуби, зроблені теж з шпалерів (Кв.-Осн., II, 1956, 311); // Виріб з тіста у вигляді такої птиці. Одні руки скручували зубчасті качалки в шишки, другі ліпили голуби, треті наліплювали з чорнушки очі (Н.-Лев., III, 1956, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | голуб | голуби |
Родовий | голуба | голубів |
Давальний | голубові, голубу | голубам |
Знахідний | голуба | голубів |
Орудний | голубом | голубами |
Місцевий | на/у голубі | на/у голубах |
Кличний | голубе | голуби |
голубити
ГОЛУБИТИ, блю, биш; мн. голублять; недок., перех. 1. Проявляти ніжність, ласку; пестити. І хлопці жвавії танцюють, Дівчат голублять і милують (Рудан., Тв., 1956, 80); Василина хапає синка на руки, голубить його, цілує, мов хтозна й коли бачила (Вирган, В розп. літа, 1959, 281); // 3 ласкою припадати до чого-небудь, гладити що-небудь. Хлопець голубить дужу бархатну шию, зазирає коневі у вічі (Донч., І, 1956, 99); * Образно. Сходило сонце, голублячи землю теплом (Трип., Дорога.., 1944, 65).
2. перен. Любовно виношувати, плекати ( надію, мрію тощо). Голублячи таку думку в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми (Мирний, II, 1954, 76); Сучасним ти гориш. Голубиш ідею здійснення мети (Тич., До молоді.., 1959, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | голублю | голубимо |
2 особа | голубиш | голубите |
3 особа | голубить | голублять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | голубитиму | голубитимемо |
2 особа | голубитимеш | голубитимете |
3 особа | голубитиме | голубитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | голубив | голубили |
Жіночий рід | голубила | |
Середній рід | голубило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | голубмо | |
2 особа | голуб | голубте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | голублячи | |
Минулий час | голубивши |