гонфалоньєр
ГОНФАЛОНЬЄР, -а, ч., іст. Посадова особа в містах-республіках Італії 13-15 ст., яка очолювала ополчення міського кварталу; в 1289 р. у Флоренції була встановлена посада гонфалоньєрів справедливості (правосуддя); спочатку він був главою загону, який охороняв пополанський уряд від грандів, пізніше - главою уряду (пріорату або синьйорії), а в період правління Медичі (15-18 ст.) - главою міського магістрату.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гонфалоньєр | гонфалоньєри |
Родовий | гонфалоньєра | гонфалоньєрів |
Давальний | гонфалоньєрові, гонфалоньєру | гонфалоньєрам |
Знахідний | гонфалоньєра | гонфалоньєрів |
Орудний | гонфалоньєром | гонфалоньєрами |
Місцевий | на/у гонфалоньєрі, гонфалоньєрові | на/у гонфалоньєрах |
Кличний | гонфалоньєре | гонфалоньєри |