горищний
ГОРИЩНИЙ, а, е. Прикм. до горище. Горищний простір господарської будови використовують для зберігання кормів (Жилий буд. колгоспника, 1956, 14); // Який знаходиться на горищі. Ось він стоїть на ній [хаті], орудуючи сокирою й ломом. Поруч жінка розриває вилами горищний хлам (Довж., Зач. Десна, 1957, 552).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | горищний | горищна | горищне | горищні |
Родовий | горищного | горищної | горищного | горищних |
Давальний | горищному | горищній | горищному | горищним |
Знахідний | горищний, горищного | горищну | горищне | горищні, горищних |
Орудний | горищним | горищною | горищним | горищними |
Місцевий | на/у горищному, горищнім | на/у горищній | на/у горищному, горищнім | на/у горищних |