горлай
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горлай | горлаї |
Родовий | горлая | горлаїв |
Давальний | горлаєві, горлаю | горлаям |
Знахідний | горлая | горлаїв |
Орудний | горлаєм | горлаями |
Місцевий | на/у горлаї | на/у горлаях |
Кличний | горлаю | горлаї |
горлати
ГОРЛАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Голосно говорити, кричати або співати на все горло. Ми зовсім не лаялись, але, захопившись, виявляється горлали так, що чути було в залі для глядачів (Смолич, Розм. з чит., 1953, 194); // Порушувати порядок; викрикувати, галасувати. - Тихо! Увага! - закликав до порядку батько. - Не всі разом! Попереджаю оцих передніх - годі горлати! (Юхвід, Оля, 1959, 301).
2. перех. Голосно співати. Хтось горлав пісню і безперестану рипіла гармонь (Панч, II, 1956, 277).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горлаю | горлаємо |
2 особа | горлаєш | горлаєте |
3 особа | горлає | горлають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горлатиму | горлатимемо |
2 особа | горлатимеш | горлатимете |
3 особа | горлатиме | горлатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | горлав | горлали |
Жіночий рід | горлала | |
Середній рід | горлало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горлаймо | |
2 особа | горлай | горлайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | горлаючи | |
Минулий час | горлавши |