горлечко
ГОРЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до горло. Увечері, де канівські гаї, Співали голосисті солов'ї, Співали так, що серце розривали, Вже натрудивши горлечка свої (Мал., Віщий голос, 1961, 95); Нарешті напився [Денис], набрав у пляшку води, заткнув горлечко пробкою із трави і хотів уже йти назад, як зненацька почув тихе подзвонювання велосипеда (Тют., Вир, 1960, 245).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горлечко | горлечка |
Родовий | горлечка | горлечок |
Давальний | горлечкові, горлечку | горлечкам |
Знахідний | горлечко | горлечка |
Орудний | горлечком | горлечками |
Місцевий | на/у горлечку | на/у горлечках |
Кличний | горлечко | горлечка |