горловий
ГОРЛОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до горло. За останні дні кашель став уже мокрий, се вже навряд щоб нервове, хіба що горлове (Л. Укр., V, 1956, 382).
^ Горлова яма - яма для зберігання овочів, зерна і т. ін. За подвір'ям було скілько горлових ям (в них на зиму зсипали картоплю) (Збірник про Кроп., 1955, 28); [1-й вартовий:] Харчів нема куди дівать: сто горлових ям повнісінькі зерна (К.-Карий, II, 1960,258); Горловий горщик - горщик із звуженим отвором. - Та меду внеси, тільки не з горлового горщика, а з липівки, і налавник на покутті постели (Стельмах, Правда.., 1961, 202).
Горловий голос (крик) - те саме, що Гортанний голос (крик) (див. гортанний). - І пан Прушинський тут! - закричали дзвінкими, але не дуже тонкими, горловими голосами старі панни (Н.-Лев., II, 1956, 69); Дужий горловий крик чорних птахів лине з високості (Чаб., Балкан. весна, 1960, 185).
2. діал. Карний, кримінальний. [Гутак:] Ну, пане господарю! Де ви? Тут, як то кажуть, до горлової справи доходить, а вас нема (Фр., IX, 1952, 375).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | горловий | горлова | горлове | горлові |
Родовий | горлового | горлової | горлового | горлових |
Давальний | горловому | горловій | горловому | горловим |
Знахідний | горловий, горлового | горлову | горлове | горлові, горлових |
Орудний | горловим | горловою | горловим | горловими |
Місцевий | на/у горловому, горловім | на/у горловій | на/у горловому, горловім | на/у горлових |