горстка
ГОРСТКА, и, ж. 1. Невеликий пучок чого-небудь; жмут. Скілька горсток жита на розложених перевеслах лежать, як подолані і ще не пов'язані бранці (Л. Укр., III, 1952, 237); Коли льон вибирають руками, в'язати його в снопи зразу не слід, а краще залишати горстки на 4 -6 годин для прив'ялювання (Техн. культ., 1956, 77); // Маленький сніп чого-небудь. Зосталась вона з сиротами без поля, на одному городі, де стає всього-на-всього одна копа жита та десять горсток конопель (Н.-Лев., III, 1956, 325); - Може, приховатися маєш на якийсь час, Богданку? То онде в повітці на горищі горстки конопель... пересидиш (Ле, Хмельницький, І, 1957, 25).
2. перен. Невелика кількість кого-, чого-небудь. Таких, як він [Аркадій Петрович], горстка, що вони значать у великім процесі життя? (Коцюб., II, 1955, 394).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горстка | горстки |
Родовий | горстки | горсток |
Давальний | горстці | горсткам |
Знахідний | горстку | горстки |
Орудний | горсткою | горстками |
Місцевий | на/у горстці | на/у горстках |
Кличний | горстко | горстки |