горянський
ГОРЯНСЬКИЙ, а, е. Належний горянам. То невже і в цих горянських хатах Я таким вже знаменитим став? (Мас., Як пахне земля, 1958, 4); // Власт. горянам. Коли узятий був Берлін, Грузинського народу син Наш стяг аж на верху рейхстагу, Горянську маючи відвагу, Як світоч правди водрузив (Рильський, II, 1956, 259).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | горянський | горянська | горянське | горянські |
Родовий | горянського | горянської | горянського | горянських |
Давальний | горянському | горянській | горянському | горянським |
Знахідний | горянський, горянського | горянську | горянське | горянські, горянських |
Орудний | горянським | горянською | горянським | горянськими |
Місцевий | на/у горянському, горянськім | на/у горянській | на/у горянському, горянськім | на/у горянських |