градобудівний
ГРАДОБУДІВНИЙ, а, е. Стос. до градобудування.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | градобудівний | градобудівна | градобудівне | градобудівні |
Родовий | градобудівного | градобудівної | градобудівного | градобудівних |
Давальний | градобудівному | градобудівній | градобудівному | градобудівним |
Знахідний | градобудівний, градобудівного | градобудівну | градобудівне | градобудівні, градобудівних |
Орудний | градобудівним | градобудівною | градобудівним | градобудівними |
Місцевий | на/у градобудівному, градобудівнім | на/у градобудівній | на/у градобудівному, градобудівнім | на/у градобудівних |