градобій
ГРАДОБІЙ, ою, ч. 1. Випадання граду (див. град11), що веде до пошкодження посівів і т. ін. По страхуванню с.-г. культур Держстрах сплачує страхове відшкодування за втрати від градобою, злив, бур (Колг. енц., II, 1956, 557); Тендітні рослини всуціль пошмагав градобій (Рад. Укр., 5.ІХ 1961, 2).
2. чого, який, перен. Удари чого-небудь. Здається, він один тут, під градобоєм куль, не піддався паніці (Гончар, Таврія.., 1957, 458); У земського, урядника, стражників полетіли грудки, .. під тим градобоєм начальники зникли (Горд., І, 1959, 236).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | градобій | градобої |
Родовий | градобою | градобоїв |
Давальний | градобоєві, градобою | градобоям |
Знахідний | градобій | градобої |
Орудний | градобоєм | градобоями |
Місцевий | на/у градобої | на/у градобоях |
Кличний | градобою | градобої |