граділь
ГРАДІЛЬ, я, ч. і ж. Частина плуга, в якій закріплюють чересло. [Демид:] Хіба у нас плуг?.. Похряпаний, чепіги позв'язувані у десятьох місцях, повзун геть стерся, граділь у двох місцях цуркою скручений (Кроп., III, 1959, 166); Над глибоким ставом - колгоспна кузня, наставлені в ряд граділі, блискучі лемеші (Десняк, II, 1955, 372).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | граділь | граділі |
Родовий | граділя | граділів |
Давальний | граділеві, граділю | граділям |
Знахідний | граділь | граділі |
Орудний | граділем | граділями |
Місцевий | на/у граділі | на/у граділях |
Кличний | граділю | граділі |