грак
ГРАК, а, ч. Те саме, що гайворон. Бастувала чугунка, скрізь було глухо, каламутно, самотньо якось, і тільки граки чорним ланцюгом крил в'язали з світом село (Коцюб., II, 1955, 73); У верховіттях упевнено ярмаркували чорні граки (Гончар, Таврія.., 1957, 115); * У порівн.Чорне волосся посивіло в його космами, од лівого виска він чорнявий як грак (Вовчок, І, 1955, 243).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грак | граки |
Родовий | грака | граків |
Давальний | гракові, граку | гракам |
Знахідний | грака | граків |
Орудний | граком | граками |
Місцевий | на/у граку, гракові | на/у граках |
Кличний | гракаче | граки |