гребінник
ГРЕБІННИК, а, ч. (Супоsurus L.). Однорічна чи багаторічна кормова рослина родини злакових. Гребінник звичайний.
ГРЕБІННИК, а, ч. Той, що виробляє гребінки, гребінці (у 1 знач.). Дівчина посилає її [курочку] до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники - до калачників, щоб дали їм калачі (Рад. Укр., 18.1 1963, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гребінник | гребінники |
Родовий | гребінника | гребінників |
Давальний | гребінникові, гребіннику | гребінникам |
Знахідний | гребінник | гребінники |
Орудний | гребінником | гребінниками |
Місцевий | на/у гребіннику | на/у гребінниках |
Кличний | гребіннику | гребінники |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гребінник | гребінники |
Родовий | гребінника | гребінників |
Давальний | гребінникові, гребіннику | гребінникам |
Знахідний | гребінника | гребінників |
Орудний | гребінником | гребінниками |
Місцевий | на/у гребіннику, гребінникові | на/у гребінниках |
Кличний | гребіннику | гребінники |