гробовий
ГРОБОВИЙ, а, е. 1. Стос. до гробу (у 1 знач.). Усе місто .. нагадувало ті картини, де бувають намальовані східні міста з своїми руїнами, з гробовищами, гробовими пам'ятниками (Н.-Лев., І, 1956, 53); Фашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь! Тобі ж кладу я дошку гробову. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич., II, 1957, 162).
2. перен. Такий, як у гробу. Гробова пітьма в спальні ..збільшувала її тривогу (Фр., VII, 1951, 8); Над майданом, над головами принишклого натовпу, залягла тяжка гробова тиша (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 245).
@ Гробовий голос - глухий, похмурий голос. Хіба не сміялися студенти, коли цей останній [професор Черкавський] починав читати страшним гробовим голосом з старих, обтріпаних зошитів (Кол., Терен.., 1959, 159); До гробової дошки - до кінця віку, до смерті. Мати ще й донині плаче, а мене й до гробової дошки не перестане серце боліти (Фр., І, 1955, 56).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гробовий | гробова | гробове | гробові |
Родовий | гробового | гробової | гробового | гробових |
Давальний | гробовому | гробовій | гробовому | гробовим |
Знахідний | гробовий, гробового | гробову | гробове | гробові, гробових |
Орудний | гробовим | гробовою | гробовим | гробовими |
Місцевий | на/у гробовому, гробовім | на/у гробовій | на/у гробовому, гробовім | на/у гробових |