гумі
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гумі | гумі |
Родовий | гумі | гумі |
Давальний | гумі | гумі |
Знахідний | гумі | гумі |
Орудний | гумі | гумі |
Місцевий | на/у гумі | на/у гумі |
Кличний | гумі | гумі |
ґума
ГУМА, и, ж. 1. Еластична речовина, що не пропускає води, повітря і виготовляється шляхом вулканізації каучуку. Застиглий сік каучукового дерева застосовується для виготовлення гуми (Фіз. геогр., 4, 1957, 97); * У порівн. Розігрітий сонцем асфальт вгинався під ногами, як гума (Гончар, II, 1954, 175).
2. Предмет, виготовлений з такої речовини. Після тих зборів у місті він ходив з отакенним синяком на лиці від поліцейської гуми (Козл., Ю. Крук, 1957, 386); Заклав [Головань] великі пальці за підтяжки, відтягнув їх і відпустив. По дебелих грудях ляснула обплетена шовком гума (Руд., Остання шабля, 1959, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґума | ґуми |
Родовий | ґуми | ґум |
Давальний | ґумі | ґумам |
Знахідний | ґуму | ґуми |
Орудний | ґумою | ґумами |
Місцевий | на/у ґумі | на/у ґумах |
Кличний | ґумо | ґуми |