гусятниця
ГУСЯТНИЦЯ, і, ж. 1. Жінка, що розводить і доглядає гусей. Роменських гусей успішно розводять і в колгоспі імені Шевченка.., де гусятницею працює Катерина (Колг. Укр., 6, 1958, 29).
2. Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок і іншої великої птиці, а також поросят. Опішняни, крім звичайної ринки, знають косу ринку, вона ж гусятниця або поросятниця, бо в ній зажарюють порося чи птицю - гуску, качку, курку (Полт.-київський діалект... 1954, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гусятниця | гусятниці |
Родовий | гусятниці | гусятниць |
Давальний | гусятниці | гусятницям |
Знахідний | гусятницю | гусятниці, гусятниць |
Орудний | гусятницею | гусятницями |
Місцевий | на/у гусятниці | на/у гусятницях |
Кличний | гусятнице | гусятниці |