гуцулок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуцулок | гуцулки |
Родовий | гуцулка | гуцулків |
Давальний | гуцулкові, гуцулку | гуцулкам |
Знахідний | гуцулка | гуцулків |
Орудний | гуцулком | гуцулками |
Місцевий | на/у гуцулку, гуцулкові | на/у гуцулках |
Кличний | гуцулку | гуцулки |
гуцулка
ГУЦУЛКА1 див. гуцули.
ГУЦУЛКА2, и, ж; розм. 1. Гуцульська мелодія до танцю. Бабине приговорювання не могло його вигулити з дучки [виманити з нори], аж доки дід не сів на порозі і не заграв гуцулки в сопівку [сопілку] (Черемш., Тв., 1960, 35); // Танець, що виконується під таку мелодію. Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці .. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час (Мист., 4, 1962, 20).
2. Чоловіча вишита сорочка з стоячим коміром. Тепер вишиті сорочки-гуцулки носять по всіх усюдах Радянського Союзу (Вол., Дні.., 1958, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуцулка | гуцулки |
Родовий | гуцулки | гуцулок |
Давальний | гуцулці | гуцулкам |
Знахідний | гуцулку | гуцулки, гуцулок |
Орудний | гуцулкою | гуцулками |
Місцевий | на/у гуцулці | на/у гуцулках |
Кличний | гуцулко | гуцулки |