двигунчик
ДВИГУНЧИК, а, ч. Зменш. до двигун 1. Молодий Платика клопотався коло двигунчика (Мур., Бук. повість, 1959, 251).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | двигунчик | двигунчики |
Родовий | двигунчика | двигунчиків |
Давальний | двигунчикові, двигунчику | двигунчикам |
Знахідний | двигунчик | двигунчики |
Орудний | двигунчиком | двигунчиками |
Місцевий | на/у двигунчику | на/у двигунчиках |
Кличний | двигунчику | двигунчики |