дебаркадер
ДЕБАРКАДЕР, а, ч. 1. Плавуча споруда, яку ставлять коло берега для причалювання та відправлення річкових суден і обслуговування пасажирів; пристань. На березі Дунаю зведено двоповерховий дебаркадер з касовими залами, буфетами і готелем (Визначні місця Укр., 1958, 448).
2. заст. Платформа на залізничній станції. Вглядався у вікна вагонні, у двері,. Щоб зразу побачить на дебаркадері Знайомі обличчя любимих людей (Бажан, Роки, 1957, 246).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дебаркадер | дебаркадери |
Родовий | дебаркадера | дебаркадерів |
Давальний | дебаркадерові, дебаркадеру | дебаркадерам |
Знахідний | дебаркадер | дебаркадери |
Орудний | дебаркадером | дебаркадерами |
Місцевий | на/у дебаркадері | на/у дебаркадерах |
Кличний | дебаркадере | дебаркадери |