дебільність
ДЕБІЛЬНІСТЬ, -ності, ж. Природжене або набуте в ранньому дитинстві розумове недорозвинення, ступінь слабоумства; при нерізко вираженій дебільності хворий може нічим зовні не відрізнятися від однолітків; зберігаються механічна пам'ять і емоційно-вольова сфера, проте увагу дуже важко привернути і зафіксувати; запам'ятовування уповільнене і нетривале; у хворих переважає конкретно-описовий тип мислення, у той час як здатність до абстрагування майже відсутня; часто зустрічаються порушення мови; проте деяким дебілам при затримці загального психічного розвитку і малої продуктивності мислення властива часткова обдарованість (відмінна механічна або зорова пам'ять, здатність усно виконувати складні арифметичні операції та ін.); дії хворих не цілеспрямовані, імпульсивні, розвинений негативізм.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дебільність | дебільності |
Родовий | дебільності, дебільности | дебільностей |
Давальний | дебільності | дебільностям |
Знахідний | дебільність | дебільності |
Орудний | дебільністю | дебільностями |
Місцевий | на/у дебільності | на/у дебільностях |
Кличний | дебільносте | дебільності |