дзенбуддизм
ДЗЕН, невідм., ДЗЕН-БУДДИЗМ, -у, ч. Різновид буддизму, який своєрідно тлумачить питання про співвідношення земного та божественного світу, стверджуючи, що вони знаходяться в нерозривній єдності між собою. // Одна з найбільш впливових буддійських шкіл в Японії; відповідно до традиції, це вчення прийшло з Індії, але в дійсності воно виникло в Китаї на початку 6-го ст. н.е., увібравши в себе елементи багатьох буддійських напрямів; дзен визнає реальність феноменального світу, але сприймає його як неістинний, ілюзорний; тільки за допомогою медитації можна осягти свою споконвічну природу, яка є не що інше, як "сутність будди", досягти пробудження (саторі) і після цього осягнути істинну природу речей, побачити їхню таємну суть і усвідомити свою причетність до всього сущого; велика увага приділяється в дзен проблемам психотренінгу; дзен не визнає існування всесвітнього Будди, вважається, що він є в наявності в кожному індивідуумі, який в свою чергу тотожний абсолюту і є вмістищем необмежених можливостей; в той же час дзен підкреслює важливість активного ставлення до світу, реалізації в ньому творчої енергії; дзен не є прихильником крайнього аскетизму: бажання людини повинні не пригнічуватися, а спрямовуватися в духовні сфери.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дзенбуддизм | дзенбуддизми |
Родовий | дзенбуддизму | дзенбуддизмів |
Давальний | дзенбуддизмові, дзенбуддизму | дзенбуддизмам |
Знахідний | дзенбуддизм | дзенбуддизми |
Орудний | дзенбуддизмом | дзенбуддизмами |
Місцевий | на/у дзенбуддизмі | на/у дзенбуддизмах |
Кличний | дзенбуддизме | дзенбуддизми |