довгастий
ДОВГАСТИЙ, а, е. Який має видовжену форму; у якого довжина більша за ширину. Зелені закруглені й довгасті гори піднімаються все вище та вище (Н.-Лев., II, 1956, 388); Шелестіла довгастими листочками верба (Ю. Янов., І, 1958, 328); З'явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер.., 1958, 50).
^ Довгастий мозок - нижній (задній) відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що переходить у спинний мозок. Довгастий мозок у дітей уже на час народження цілком розвинений і дозрілий у функціональному відношенні (Шк., гігієна, 1954, 54).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | довгастий | довгаста | довгасте | довгасті |
Родовий | довгастого | довгастої | довгастого | довгастих |
Давальний | довгастому | довгастій | довгастому | довгастим |
Знахідний | довгастий, довгастого | довгасту | довгасте | довгасті, довгастих |
Орудний | довгастим | довгастою | довгастим | довгастими |
Місцевий | на/у довгастому, довгастім | на/у довгастій | на/у довгастому, довгастім | на/у довгастих |