догори
ДОГОРИ, присл. У напрямку від землі вгору. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить (Номис, 1864, .№ 2472); Асмус підвів догори обличчя й довго дивився на небо (Скл., Святослав, 1959, 45).
@ Догори ногами (дном) - протилежно до звичайного, різко порушуючи звичайний порядок. Коли б дати волю, дівчина зараз все в кімнаті перевернула б догори ногами (Собко, Звич. життя, 1957, 110); Догори дригом див. дригом.
догоріти
ДОГОРІТИ див. догоряти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догорю | догоримо |
2 особа | догориш | догорите |
3 особа | догорить | догорять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | догорів | догоріли |
Жіночий рід | догоріла | |
Середній рід | догоріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догорімо | |
2 особа | догори | догоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | догорівши |