доки
ДОКИ. 1. присл. До яких пір. За горе ми заплатим горем - А доки нам сидіть над морем? (Котл., І, 1952, 103); - Василю! А ти доки будеш лежати? Пора додому! - сказав Грицько (Мирний, IV, 1955, 27); Так доки ж це буде такеє, о, доки! Прокинеться врешті народ там [в Європі] титан! (Тич., II, 1957, 213).
2. спол. часовий. Уживається при вираженні обмеженості, межі дії у знач. до того часу як; поки. Ловила вишня молочним цвітом перелітаючі бджоли й не пускала їх доти, доки вони з тих цвітів [квітів] солодкий піт не позлизували (Март., Тв., 1954, 113); Ясногорська вирішила, не чекаючи, доки розгородять дорогу, йти далі пішки (Гончар, І, 1954, 165).
3. спол. часовий. Уживається при вираженні одночасності дії головного і підрядного речення у знач. у той час як, протягом того часу як, коли. Доки лінія йде байраком, Маковейчик відчуває себе спокійно (Гончар, III, 1959, 57).
док
ДОК, у, ч. Портова споруда для ремонту суден, а іноді і їх будування. З відчиненого балкона заводської контори йому добре видно.. широкі доки на березі глибокої бухти (Кучер, Чорноморці, 1956, 26); Колектив доку поставив перед собою завдання - по-новому провести ремонт корпусів суден (Рад. Укр., 5. XIІ 1953, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | док | доки |
Родовий | доку | доків |
Давальний | докові, доку | докам |
Знахідний | док | доки |
Орудний | доком | доками |
Місцевий | на/у доці | на/у доках |
Кличний | доку | доки |
дока
ДОКА, и, ч. і ж., розм. Людина, добре обізнана з чим-небудь, досвідчена в чому-небудь; знавець своєї справи; дойда. - Он між ними, Дивись, - сидить з Ромна багач Розумний, дока, про все знає (Мирний, V, 1955, 287); - Ну - дока! - знов розсміявся Головін. - Навіть титул використає, щоб більше грошей уторгувати (Бурл., Напередодні, 1956, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дока | доки |
Родовий | доки | док |
Давальний | доці | докам |
Знахідний | доку | док |
Орудний | докою | доками |
Місцевий | на/у доці | на/у доках |
Кличний | доко | доки |