докірливість
ДОКІРЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до докірливий. - Товаришу Іванов! - зразу спинив його П'ятаков, підкреслено лагідно, лише з.. докірливістю в голосі (Смолич, Мир.., 1958, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | докірливість | докірливості |
Родовий | докірливості, докірливости | докірливостей |
Давальний | докірливості | докірливостям |
Знахідний | докірливість | докірливості |
Орудний | докірливістю | докірливостями |
Місцевий | на/у докірливості | на/у докірливостях |
Кличний | докірливосте | докірливості |