допустовий
ДОПУСТОВИЙ, а, е, грам. Який виражає припущення чого-небудь, не взяту до уваги умову, перешкоду. Допустове підрядне речення; Допустовий сполучник.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | допустовий | допустова | допустове | допустові |
Родовий | допустового | допустової | допустового | допустових |
Давальний | допустовому | допустовій | допустовому | допустовим |
Знахідний | допустовий, допустового | допустову | допустове | допустові, допустових |
Орудний | допустовим | допустовою | допустовим | допустовими |
Місцевий | на/у допустовому, допустовім | на/у допустовій | на/у допустовому, допустовім | на/у допустових |