досиджувати
ДОСИДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСИДІТИ, джу, диш, док. Сидіти, перебувати десь певний час або до певного часу. В той час, як бурлаки досиджували свій час у тюрмі, сталося велике й несподіване для бурлак діло (Н.-Лев., II, 1956, 253); Варя ледве досиджувала до кінця останнього уроку (Донч., V, 1957, 229); Трохи не до смерку досидів Василь на ниві (Мирний, IV, 1955, 213).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | досиджую | досиджуємо |
2 особа | досиджуєш | досиджуєте |
3 особа | досиджує | досиджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | досиджуватиму | досиджуватимемо |
2 особа | досиджуватимеш | досиджуватимете |
3 особа | досиджуватиме | досиджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | досиджував | досиджували |
Жіночий рід | досиджувала | |
Середній рід | досиджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | досиджуймо | |
2 особа | досиджуй | досиджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | досиджуючи | |
Минулий час | досиджувавши |