дослідний
ДОСЛІДНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з науковим дослідженням. Йому пропонували залишитися на науковій роботі в дослідному будівельному інституті (Коп., Вибр., 1953, 27); Інтенсивно повинна розвиватись дослідна робота в галузі суспільних наук, які становлять наукову основу керівництва розвитком суспільства (Програма КПРС, 1961, 111).
2. Признач. для ведення дослідів. Перед ним постає його праця в археологічному музеї та геологічній дослідній станції (Досв., Вибр., 1959, 265); У нього на дослідному городі біля хати-лабораторії є своя грядочка (Донч., VI, 1957, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дослідний | дослідна | дослідне | дослідні |
Родовий | дослідного | дослідної | дослідного | дослідних |
Давальний | дослідному | дослідній | дослідному | дослідним |
Знахідний | дослідний, дослідного | дослідну | дослідне | дослідні, дослідних |
Орудний | дослідним | дослідною | дослідним | дослідними |
Місцевий | на/у дослідному, досліднім | на/у дослідній | на/у дослідному, досліднім | на/у дослідних |