діамагнетизм
ДІАМАГНЕТИЗМ, у, ч. Властивість деяких речовин відштовхуватися (а не притягуватися) полюсами магнітів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діамагнетизм | діамагнетизми |
Родовий | діамагнетизму | діамагнетизмів |
Давальний | діамагнетизмові, діамагнетизму | діамагнетизмам |
Знахідний | діамагнетизм | діамагнетизми |
Орудний | діамагнетизмом | діамагнетизмами |
Місцевий | на/у діамагнетизмі | на/у діамагнетизмах |
Кличний | діамагнетизме | діамагнетизми |