діяч
ДІЯЧ, а, ч. 1. Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам., II, 1958, 395); Праця видатних радянських діячів літератури і мистецтва служить справі зміцнення миру і дружби між народами (Корн., Разом із життям, 1950, 177); Маяки виступають не лише як майстри виробництва, а як і громадські діячі, полум'яні пропагандисти передового досвіду, організатори і вихователі (Ком. Укр., 8, 1963, 20).
2. Той, хто займає керівну посаду. На чолі українського народу, який піднявся на визвольну війну, стояв видатний державний діяч і полководець Богдан Хмельницький (Тези про 300-річчя возз'єдн.., 1954, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діяч | діячі |
Родовий | діяча | діячів |
Давальний | діячеві, діячу | діячам |
Знахідний | діяча | діячів |
Орудний | діячем | діячами |
Місцевий | на/у діячі, діячу, діячеві | на/у діячах |
Кличний | діячу | діячі |