егун
ЕГУН, -а, ч. Прізвисько білорусів і носіїв деяких діалектів (наприклад, жителів Смоленської області), які в закінченнях род. відм. однини -ого, -его вимовляють г замість в.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | егун | егуни |
Родовий | егуна | егунів |
Давальний | егунові, егуну | егунам |
Знахідний | егуна | егунів |
Орудний | егуном | егунами |
Місцевий | на/у егуні, егунові | на/у егунах |
Кличний | егуне | егуни |