екзекватура
ЕКЗЕКВАТУРА, -и, ж. У міжнародному праві – документ про визнання консула урядом країни, до якої його призначено, і про надання йому дозволу виконувати консульські функції; видається компетентними органами країни призначення за пред’явлення консульського патента у вигляді спеціального документа або особливої відмітки на патенті. 2. Виконання в даній країні судового рішення, прийнятого в іншій країні; оформляється у вигляді судового визначення, яким суд визнає за іноземним судовим рішенням юридичну силу, поширює його дію на територію своєї держави; екзекватура здійснюється, як правило, судами другої інстанції.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | екзекватура | екзекватури |
Родовий | екзекватури | екзекватур |
Давальний | екзекватурі | екзекватурам |
Знахідний | екзекватуру | екзекватури |
Орудний | екзекватурою | екзекватурами |
Місцевий | на/у екзекватурі | на/у екзекватурах |
Кличний | екзекватуро | екзекватури |