екстрений
ЕКСТРЕНИЙ, а, е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий. 6 березня 1918 р. в Петрограді відкрився екстрений VII з'їзд партії для остаточного вирішення питання про мир (Біогр. Леніна, 1955, 195); - Про що ти хотів поговорити зі мною? Що там за така екстрена справа? (Шовк., Інженери, 1956, 106); // Якого не передбачили; несподіваний. Мені повинно стати сих грошей на місяць.., якщо не трапиться яких екстрених видатків на яке лікарство [які ліки] (Л. Укр., V, 1956, 121); // Терміново вжитий, виданий і т. ін. Парторг батальйону приніс екстрений випуск листівок про подвиг Самійла Поліщука (Гончар, І, 1954, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | екстрений | екстрена | екстрене | екстрені |
Родовий | екстреного | екстреної | екстреного | екстрених |
Давальний | екстреному | екстреній | екстреному | екстреним |
Знахідний | екстрений, екстреного | екстрену | екстрене | екстрені, екстрених |
Орудний | екстреним | екстреною | екстреним | екстреними |
Місцевий | на/у екстреному, екстренім | на/у екстреній | на/у екстреному, екстренім | на/у екстрених |