електрокардіографія
ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЯ, ї, ж. Метод клінічного дослідження функціонального стану серця, оснований на графічній реєстрації електричних імпульсів, які виникають у серцевому м'язі під час його роботи. Електрокардіографія дедалі дістає все ширшого застосування в експериментальних дослідженнях (Фізіол. ж., II, 1, 1956, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | електрокардіографія | електрокардіографії |
Родовий | електрокардіографії | електрокардіографій |
Давальний | електрокардіографії | електрокардіографіям |
Знахідний | електрокардіографію | електрокардіографії |
Орудний | електрокардіографією | електрокардіографіями |
Місцевий | на/у електрокардіографії | на/у електрокардіографіях |
Кличний | електрокардіографіє | електрокардіографії |