емулятор
ЕМУЛЯТОР, -а, ч., спец. В обчислювальній техніці – апаратний або програмний засіб, що здійснює емуляцію. // Набір програм, що дозволяють комп’ютеру імітувати роботу одного комп’ютера на іншому. ** Внутрісхемний емулятор – мікропроцесор зі спеціальними системними програмами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | емулятор | емулятори |
Родовий | емулятора | емуляторів |
Давальний | емуляторові, емулятору | емуляторам |
Знахідний | емулятор | емулятори |
Орудний | емулятором | емуляторами |
Місцевий | на/у емуляторі | на/у емуляторах |
Кличний | емуляторе | емулятори |