емігрант
ЕМІГРАНТ, а, ч. Особа, що залишила батьківщину і виїхала в іншу країну для постійного чи тривалого проживання. З принагідних натяків самого Міхонського та з оповідань інших товаришів він знав, що Міхонський був емігрантом із Росії (Фр., III, 1950, 39); Пригадалося [Лесі], як Іван Якович розповів про женевську групу російських емігрантів, котру зорганізував Плеханов (М Ол., Леся, 1960, 194).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | емігрант | емігранти |
Родовий | емігранта | емігрантів |
Давальний | емігрантові, емігранту | емігрантам |
Знахідний | емігранта | емігрантів |
Орудний | емігрантом | емігрантами |
Місцевий | на/у емігранті, емігрантові | на/у емігрантах |
Кличний | емігранте | емігранти |