епос
ЕПОС, у, ч. 1. Оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал., Думки.., 1959, 55).
2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171); Гомерівський епос, народні оповідання і пісні, стародавня міфологія неодноразово служили класикам марксизму джерелом пізнання культури, життя, побуту стародавніх народів (Мист., 6, 1955, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епос | епоси |
Родовий | епосу | епосів |
Давальний | епосові, епосу | епосам |
Знахідний | епос | епоси |
Орудний | епосом | епосами |
Місцевий | на/у епосі | на/у епосах |
Кличний | епосе | епоси |